Молитва до мови

 

Мово! Пресвятая Богородице мого народу! З чорнозему, рясту, любистку, м`яти, євшан-зілля, з роси, дніпровської води, від зорі і місяця народжена! 

Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному Олімпі волелюбності, слави і гордого духу. 

Мово! Велична молитво наша у своїй нероздільній трійці, що єси ти і Бог-Любов, і Бог-Віра, і Бог-Надія. Тож стояла ти на чатах коло вівтаря нашого національного храму й не впускала туди злого духа виродження, злого духа скверноти, злого духа ганьби. І висвячувала душу козацького роду спасенними молитвами і небесним вогнем очищення, святими водами Божого річища, щоб не змалів і не перевівся народ той. І множила край веселий, святоруський і люд хрещений талантами, невмирущим вогнем пісень і наповнювала душу Божим сяйвом золотисто-небесним, бо то кольори духовності і Божого знамення. 

Мово моя! Звонкова кринице на середохресній дорозі нашої долі. Твої джерела б`ють десь від магми, тому й вогненна така. А вночі купаються в Тобі ясні зорі, тому й ласкава така. Тож зцілювала Ти втомлених духом, давала силу, здоров`я, довгий вік і навіть безсмертя тим, що молилися на дароване Тобою Слово. Бо “Споконвіку було Слово. І Слово було у Бога. І Слово було Бог”.

К. Мотрич

Прислів`я та приказки

Говоріть так, щоб словам було тісно, а думкам просторо. 
Краще недоговорити, ніж переговорити. 
Умієш говорити — умій слухати. 
Не хочеш почути поганих і дурних слів, не кажи їх сам. 
Коли сам добре не знаєш, то не говори. 
Краще мовчати, ніж брехати. 
Не говори що знаєш, але знай, що говориш. 
Що маєш казати — наперед обміркуй. 
Вода все сполоще, а злого слова — ні. 
Удар забувається, а слово пам`ятається. 
Слово — не стріла, а глибше ранить. 
Від теплого слова і лід розмерзає. 
Шабля ранить голову, а слово — душу. 
Дав слово — виконай цого. 
Слово — не горобець, вилетить — не піймаєш. 
Що вимовиш язиком, то не витягнеш і волом. 
Хто мовчить, той двох навчить. 
Обмова — полова: вітер її рознесе, але й очі засипле. 
Дурний язик голові не приятель. 
Довгим язиком тільки полумиски лизати. 
На чужий роток не накинеш платок. 
Їж борщ із грибами і держи язик за зубами. 
Обіцянка — цяцянка, а дурневі радість. 
Умій вчасно сказати і вчасно замовкнути. 
Не кидай словами, як пес хвостом. 
Слово до слова — зложиться мова. 
Слово — не полова, язик — не помело. 
І від солодких слів буває гірко. 
Більше діла — менше слів. 
Не роби з писка халяву. 
Гостре словечко коле сердечко. 
Добре слово варте завдатку.