Без води життя гине – сохне квітка, гине звір, замовкає пташина. Все живе на землі потребує води. Кожна її краплина є дорогоцінним даром природи. Вона напуває землю, а земля годує людину.

Люди завжди добре розуміли значення води у своєму житті та впродовж багатьох віків оспівували її як основу буття. Оспівували все – моря, озера, річки, джерела, кринички. Народ поважав воду як стихію, що від неї залежить його щастя і добробут.

Вода – це джерело життя, яке поступово стає одним з найбільш дефіцитних ресурсів. Щороку стан річок, озер і підземних вод в Україні погіршується. Причиною цього є ряд проблем: забруднення водойм викидами з підприємств, надмірне використання природних ресурсів, замулення та заростання водойм.

Якщо річки швидко відновлюються, то озера лиманного типу самоочищатися не можуть внаслідок застою води. Вони потребують допомоги від людини. Тому учні нашої школи щороку беруть активну участь у проведенні Акції «Чисті прибережні смуги». А учні 10 класу вирішили дослідити проблеми навколишнього середовища, водних багатств та прибережних смуг озера «Катлабух».

​

Історичні відомості

та географічні характеристики озера Катлабух

​

Опрацювавши додаткову літературу та матеріали інтернет-мережі, дізналися, що озеро Катлабух з'явилося задовго до початку нашої ери. На початку його існування місцеве узбережжя було густо заселене місцевими поселенцями. Про це говорять численні розкопки, зроблені на цій території. Вік деяких знахідок історики датують декількома тисячоліттями. Так, на деяких амфорах збереглися клейма і написи на старогрецькій мові.

На північному березі озера зберігся Троянів вал, який був побудований римлянами в глибоку давнину. У 16 столітті на цьому місці розігралася велика битва. Штефан Великий бився з турецьким військом і загнав усіх його учасників в озеро.

 

Катлабух є природною водоймою лиманського типу, який розташований в Ізмаїльському районі Одеської області. Це одне з найбільших озер подібного виду, які знаходяться в Україні. Розташовано воно в низинній частині річки Дунай. Загальна площа озера складає 67 квадратних кілометрів, а довжина його розтягнулася на 21 кілометр. Ширина Катлабуха складає в різних місцях від 1 до 11 кілометрів, а глибина місцями доходить до 4 метрів. Цей лиман має довгасту форму, розширюючись до південної сторони. Зимою Катлабух покривається товщею льоду, а влітку вода в озері має досить комфортну температуру для купання, складаючи 24 - 25 градусів вище нуля.

 

 Сьогодні озеро відокремлене від річки Дунай високою греблею і використовується як водосховище. При необхідності лиман наповнюють водою через проритий канал, який з'єднується з дунайським Кислицьким гирлом. Береги озера Катлабух складаються, в основному, з третинного вапняку і мають нерівномірний характер. Так, наприклад, на південній стороні вони більше занижені і заболочені, покриті густими заростями очерету. На північній стороні озера береги, навпаки, дещо завищені або круто обриваються до поверхні води. У деяких місцях їх висота досягає від 8 до 10 метрів від дзеркала озера. Між урізанням води і обривом озера знаходяться смуги узбережжя, що мають ширину від 50 до 500 метрів. 

 

Дно озера Катлабух неоднакової глибини, воно поступово поглиблюється до центру водойми. З берегів воно покрите піском, який змішаний з галькою і глиною, а при поглибленні на дні озера спостерігається лише пісок без додавання будь-яких інших елементів. Найглибша центральна частина дна покрита товстим шаром сірого мулу.

 

Притоки

В озеро Катлабух впадає декілька невеликих приток. Наприклад, річка Ташбунар має довжину 37 км, річка Великий Катлабух - близько 50 км, а протяжність річки Єніки складає всього 26 км. Крім того, до складу озера входять дві затоки. На заході - це Ташбунарска затока, що має довжину близько 4 км. На сході - це Гасанська затока, протяжність якої складає 5 км. Гасанська затока порівняно молода, про її появу стало відомо на межі 19 і 20 століть. Її поступове утворення сталося в результаті декількох чинників: зсуву ґрунту, підтоплення і розмивання навколишньої території.

 

Флора і фауна

Дослідивши флору озера Катлабух, виявили, що воно багате водною та плавнієвою рослинністю. Плавні сформовані розрідженими заростями очерету південного з домішками рогозу вузьколистого, місцями сусака зонтичного. Також учні знайшли рослини, занесені до Червоної книги України: плавун щитолистий, сальвінія плаваюча. Особливу цінність має одна з рідкісних водяних рослин - водяний горіх плаваючий. Дізналися, що його плоди містять до 52% крохмалю, 15% білку і 8% жиру. Старожили розказують, що були часи, коли ця рослина завдяки своїй поживній цінності рятувала людей від вірної загибелі: від голоду і загального виснаження організму. Виявляється, свіже листя цієї рослини є відмінним загальнозміцнюючим засобом після важкої і тривалої хвороби. Водяний горіх плаваючий також занесений в Червону книгу України.

Значна частина ділянок відкритої води є прекрасним місцем зростання водних макрофітів – глечиків жовтих, латаття білого, сальвінії плаваючої, жабурника звичайного. 

З герпетофауни тут зустрічаються жаба озерна, квакша звичайна, болотяна черепаха, водяний та звичайний вужі.

Гніздяться такі птахи: білолобий і сірий гусак, лиска, озерна чайка, фазан, а також червонокнижники: пелікан, чапля, баклан. Озеро є місцем існування сірого та степового журавля, ходулочника. В очеретяних заростях гніздяться очеретянка ставкова та велика, очеретяна вівсянка, червонодзьоба казарка.

Ссавці. Зустрічаються їжак білогрудий, кріт звичайний, кутора мала (занесена до Червоної книги України), пасюк сірий, ондатра, лисиця звичайна, кабан дикий, заяць-русак, борсук (занесений до Червоної книги України).

Із розповідей рибалок дізналися, що в озері водиться велика кількість риб різних видів: окунь, щука, червонопірка, сазан, лящ, жерех, судак, карась, сом, а також чехоня і бичок. Частина плавнів перетворена на ставки для розведення риби. Тут вирощують білого амура і товстолобика. Також в озері водиться велика кількість раків. 

 

Екологічні проблеми озера

   Вивчивши географічні характеристики водойми, дослідивши флору і фауну, зробили висновок про те, що нині озеро Катлабух знаходиться в досить критичному стані, і сталося це в результаті нераціонального втручання людини в природу. Внаслідок того, що озеро відокремили греблею від Кислицького гирла, а сучасні економічні проблеми не забезпечують достатнього водообміну, також після утворення великої кількості ставків для розведення риби якість води різко погіршала. Незабаром цю воду не можна буде не лише вживати для питва, але і застосовувати для поливу. Крім того, відбувається заболочування озера із-за загибелі рослинності і риб. Деякі види рослин і риб можуть взагалі зникнути з природного біогеоценозу цієї місцевості. Але вихід зі свого роду екологічної катастрофи існує: приплив свіжої води, наприклад, з Дунаю, допоможе вимити солі, що відклалися, органічні останки і поліпшить якість води. В результаті цього почнеться процес відродження заплави, покращає якість водопостачання озера, збільшиться нерест риби, популяція птахів.

 

Дослідження прибережних смуг

Під час обстеження прибережних смуг виявили, що на екологічний стан  озера Катлабух впливають як природні, так і людські чинники:

• пересихання озера в літній період, а отже й зникнення частини представників флори і фауни; 

• утворення сміттєзвалищ, зберігання тваринного гною;

• будівництво літніх загонів для худоби;

• витоптування домашніми тваринами соковитої лучної трави;

• вирубування дерев, полювання на диких тварин і птахів, вилов риби;

• скидання в озеро стічних вод із сільськогосподарських угідь;

• використання води для поливного землеробства;

• мийка й обслуговування транспортних засобів та техніки.

 

Наслідки

недбалого ставлення людини до екологічних проблем озера

Невміле або непродумане використання ресурсів озера, недбале  ставлення до його проблем може призвести до:

• зникнення цінних видів риб і безхребетних, загального скорочення промислу; скорочення мисливських видів птахів і ссавців;

• зникнення або скорочення чисельності непромислових видів тварин і рослин;

• значного скорочення або неможливості використання водоймищ для відпочинку і як джерела питної води;

• підвищення ризику захворювання людей інфекційними та алергійними хворобами; розвитку захворювань, пов’язаних з обміном речовин;

• повеней.

 

Шляхи вирішення екологічних проблем озера Катлабух

1. Звернутися до голови сільської ради з вимогою:

   1. Організувати роботу громадськості з питань санітарного стану прибережних смуг.

   2. На сільському зібранні порушити питання про заборону вирубування зелених насаджень на берегах озера, заборону викидів в озеро та на прибережні смуги сміття, тваринного гною, побутових стоків, щоб не забруднювати і не захаращувати водойму та береги.

2. Очистити береги від побутового сміття, надати озеру естетичного вигляду.

3. Розставити на берегах озера таблички «Увага! Екологічна зона!» на відстані 500 метрів одна від одної.

4. Проводити просвітницьку діяльність серед односельців (організація екологічних маршрутів школярів, годин еколога в школах, проведення виставки «Збереження озер», благодійного концерту, присвяченого збереженню озер, для привернення уваги громадськості до цієї проблеми).

 

ВИСНОВКИ

Провівши дослідження озера Катлабух та його прибережних смуг, прийшли до висновку, що:

1. Стан води, рослинний та тваринний світ озера певним чином залежать від кліматичних умов.

2. Критичний стан озера та його берегів залежить від недбалої господарської діяльності людини.

Таким чином, необхідно бережливо ставитись до води, не скидати сміття біля озер, прибирати за собою місце під час відпочинку. Ми повинні пам’ятати, що стан озера багато в чому залежить від нашої культури поведінки. Тож необхідно берегти те, що дала нам природа.