top of page

Словосполучення

Речення

Словосполучення – це смислове й граматичне об’єднання двох або кількох повнозначних слів підрядним синтаксичним зв’язком між ними: святковий день, сумлінно працювати, грона винограду.

​

Речення — синтаксична одиниця, що виражає думку про реальні, бажані, можливі явища дійсності, відзначається смисловою та інтонаційною завершеністю. Характерною особливістю речення є наявність у ньому граматичної основи — одного або двох головних членів.

Від словосполучень та інших одиниць мови речення відрізняється тим, що є одиницею вищого рівня мови, а саме комунікативною. У формі речень твориться і виражається думка, передаються повідомлення, накази, прохання, питання,почуття і волевиявлення, тобто відбувається спілкування.

1. Для того, щоб любити свій народ, не треба ненавидіти інші народи (О. Кобилянська),

2. Любити (головне слово) (що?) народ (залежне слово).

3. Непоширене, дієслівне.

4. Сильне, безприйменникове керування.

5. Дієслівне.

Словосполучення

Способи зв'зку слів у словосполученні

Речення

Порядок слів у реченні. Логічний наголос

​

Запам'ятай

Навчаємося на відмінно

Послідовність розбору словосполучення

1. Речення з аналізованим словосполученням.

2. Вказати головне і залежне слово (поставити питання).

3. Вказати вид словосполучення за будовою і за характером головного слова.

4. Вказати спосіб зв'язку залежного слова з головним.

5. Визначити вид словосполучення за головним словом.

6. Накреслити схему будови словосполучення.

Зразок розбору словосполучення

1. Що вивчає синтаксис?

2. Що таке словосполучення?

3. На які види поділяються словосполучення за головним словом?

4. Які способи словосполучень ви знаєте?

5. Що таке узгодження? Наведіть приклади.

6. Який спосіб підрядного зв'язку називається керуванням? Назвіть його види. Наведіть приклади.

7. Чим відрізняється прилягання від узгодження?

Питання для самоконтролю

Відеоуроки
Готуємось до контрольної роботи
Речення

Речення класифікується за різними ознаками.

​

1. За метою висловлювання:

— розповідні, у них про щось або когось розповідається, щось описується. Розповідні речення мають свою інтонацію, що характеризується спокійним тоном, який підвищується на головній частині і спадає в кінці речення: А вранці полк вийшов на відкрите узлісся і, вражений, зупинився в німому зачаруванні (О. Гончар);

— питальними називаються речення, у яких є питання, що вимагають відповіді співрозмовника або спонукають його до роздумів. Питальні речення мають питальну інтонацію та питальні слова хто, що, чий, чи, невже, хіба, де, коли, як, чому та інші: Слово, чому ти не твердая криця? (Леся Українка). Різновидом питальних речень є риторичні речення. Вони не потребують відповіді на поставлене питання, а передають роздуми або виражене у питальній формі спонукання до дії: Чом, чом, чом, земле моя, так люба ти мені? (Народна творчість);

— спонукальними є речення, у яких виражається спонукання до дії, наказ, вимога, заборона, порада, заклик, побажання: Сміливо ж, браття, до праці ставайте (Б. Грінченко).

​

2. За емоційністю висловлювання:

— неокличні: Мені дуже подобається рання осінь.

— окличні: Яка чудова пора—рання осінь!

Окличними є більшість спонукальних речень, але й інші види речень можуть бути окличними, якщо виражають оклик, погрозу, захоплення, радість:

            Так! я буду крізь сльози сміятись,

           Серед лиха співати пісні,

           Без надії таки сподіватись,

           Буду жити! Геть думи сумні!

                                                  Леся Українка

​

3. За кількістю граматичних основ:

— прості (з однією граматичною основою): На Запоріжжі склалася залізна військова дисципліна (Із журналу);

— складні (з двома або більшою кількістю граматичних основ):

Уже й літо минулося,

Зима вже надворі,

А Марина сидить собі,

Уже й не говорить...

Т. Шевченко

​

4. За характером граматичної основи:

— двоскладні (з підметом і присудком): Максим здивовано зупинився (В. Кучер);

— односкладні (з одним головним членом): Літо. Світає вже о третій годині.

​

5. За наявністю другорядних членів:

— непоширені (без другорядних членів): Ідуть дощі. Вечір. Гримить;

— поширені (з другорядними членами): Ідуть холодні осінні дощі. Зимовий вечір. На заході безперестанно дощить.

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Учень /учениця:

  • розрізняє поняття синтаксис й пунктуація,  головне й залежне слово в словосполученні;

  • будує речення різних видів;

  • аналізує й оцінює    виражальні можливості словосполучень і речень різних видів;

  • правильно ставить розділові знаки;

  • обґрунтовує використання  їх за допомогою вивчених правил;

  • конструює словосполучення і речення різних видів, а також синонімічні;

  • редагує тексти, надаючи їм більшої виразності за допомогою вивчених мовних засобів;

  • використовує виражальні можливості речень вивчених видів у власному мовленні.

bottom of page